Аміак 25% чда

В основному використовується для виробництва азотних добрив (нітрат та сульфат амонію, сечовина), вибухових речовин і полімерів, азотної кислоти, соди (за аммиачним методом) та інших продуктів хімічної промисловості. Рідкий аміак використовують у якості розчинника.

У холодильній техніці використовується в якості холодильного агента (R717) (див. Аміачна холодильна установка).

У медицині 10 % розчин аміаку, частіше званий нашатирним спиртом, застосовується при непритомних станах (для збудження дихання), для стимуляції блювання, а також зовнішньо — невралгії, міозити, укусах комах, для обробки рук хірурга. При неправильному застосуванні може викликати опіки стравоходу та шлунка (у разі прийому нерозведеного розчину), рефлекторну зупинку дихання (при вдиханні у високій концентрації).

Застосовують місцево, інгаляційно і всередину. Для збудження дихання і виведення хворого з непритомного стану обережно підносять невеликий шматок марлі або вати, змочений нашатирним спиртом, до носа хворого (на 0,5—1 с). Всередину (тільки в розведенні) для індукції блювоти. При укусах комах — у вигляді примочок; при невралгіях і міозитах — розтирання аміачним лініментом. У хірургічній практиці розводять в теплій кип'яченій воді і миють руки.

Оскільки аміак є слабкою основою, при взаємодії з кислотами він їх нейтралізує.

Фізіологічна дія нашатирного спирту зумовлено різким запахом аміаку, який дратує специфічні рецептори слизової оболонки носа та сприяє збудженню дихального і судинорухового центрів мозку, викликаючи почастішання дихання і підвищення артеріального тиску.

Протиморозна добавка для сухих будівельних розчинів, що відноситься до прискорювачів.

Рекомендоване дозування – 2...8% маси компонентів сухої суміші залежно від температури застосування.